Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Курінний Д$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Пілінська М. А. Дія астаксантину на рівень радіаційно-індукованих аберацій хромосом в лімфоцитах периферичної крові людини іn vitro [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. Б. Дибська // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. - 2016. - Т. 14, № 1. - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vutgis_2016_14_1_8 | ||
| 2. | 
Курінний Д. А. Модифікація астаксантином радіаційно-індукованої хромосомної нестабільності в соматичних клітинах людини in vitro [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2016. - Т. 18. - С. 236-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2016_18_53 | ||
| 3. | 
Пілінська М. А. Генопротекторні властивості астаксантину, виявлені при дії іонізуючоговипромінювання іn vitro на лімфоцити периферичної крові людини [Електронний ресурс] / М. А. Пілінська, Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. Б. Дибська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 141-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_11 | ||
| 4. | 
Курінний Д. А. Відсутність модифікуючого впливу астаксантину на цитогенетичний ефект в лімфоцитах периферичної крові людини, опромінених іn vitro на G2 стадії клітинного циклу [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2017. - № 4. - С. 91-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2017_4_16 Досліджено радіопротекторний потенціал астаксантину після гамма-опромінення культури лімфоцитів периферичної крові людини in vitro в дозі 1,0 Гр на постсинтетичній (G | ||
| 5. |
Курінний Д. А. Дослідження впливу астаксантину на розвиток геномної нестабільності в лімфоцитах периферичної крові людини, опромінених іn vitro на G2 стадії клітинного циклу [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 208-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_17 Мета роботи - визначення можливості модифікації астаксантином рівня індукованих гамма-квантами пошкоджень геному в культурі лімфоцитів периферичної крові людини, опроміненої in vitrо на постсинтетичній (G2) стадії першого мітотичного циклу. Лімфоцити периферичної крові чотирьох умовно здорових волонтерів віком 35 - 51 років культивували за модифікованим мікрометодом. Для визначення пошкоджень геному на G2 стадії мітотичного циклу частину культур опромінювали гамма-квантами в дозі 1,0 Гр на 46-й годині культивування. Неопромінені культури слугували контролем. Астаксантин в кінцевій концентрації 20,0 мкг/мл вводили в культури лімфоцитів перед опроміненням. Проводили цитогенетичний аналіз рівномірно забарвлених препаратів метафазних хромосом, визначали частоту аберацій хроматидного та хромосомного типів. За допомогою методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) оцінювали відносний рівень пошкоджень ДНК (показник "Tail Moment") та частоту апоптичних клітин (клітини з високим рівнем фрагментації ДНК). Середньогрупові частоти аберацій хромосом за гамма-опромінення лімфоцитів in vitro перевищували такі без опромінення і становили 72,35 +- 1,17 та 2,46 +- 0,30 на 100 метафаз, відповідно (p << 0,001), переважно, за рахунок аберацій хроматидного типу (58,32 +- 1,29 на 100 метафаз). Додавання астаксантину перед опроміненням лімфоцитів не призвело до зміни як частоти хромосомних порушень (71,54 +- 1,34 на 100 метафаз), так і спектра аберацій і превалювали також аберації хроматидного типу (58,47 +- 1,47 на 100 метафаз). Встановлено зростання показника "Tail Moment" за опромінення лімфоцитів (з 3,84 +- 0,36 до 12,06 +- 1,88, відповідно, p << 0,001) та відсутність статистично значущого впливу астаксантину на цей показник в опромінених лімфоцитах (8,96 +- 2,39, p >> 0,05), тобто астаксантин не змінював відносний рівень радіаційно-індукованих пошкоджень ДНК. Не було виявлено також апоптогенної дії астаксантину: частоти апоптичних клітин становили (2,25 +- 1,49) % в культурах інтактних лімфоцитів, (2,08 +- 1,54) % в опромінених культурах і (1,78 +- 1,25) % - за сумісної дії гамма-опромінення та астаксантину (p >> 0,05). На відміну від встановленої авторами раніше генопротекторної дії астаксантину на лімфоцити периферичної крові людини, що були опромінені на стадії спокою (G0), одержані дані свідчать про відсутність подібного ефекта після опромінення лімфоцитів на G2 стадії клітинного циклу. Висновки: в межах виконаного дослідження не встановлено модифікуючого (захисного) впливу астаксантину на радіаційно-індуковану геномну нестабільність у разі опромінення культури лімфоцитів периферичної крові людини гамма-квантами в дозі 1,0 Гр на постсинтетичній (G2) стадії першого мітотичного циклу. | ||
| 6. | 
Курінний Д. А. Особливості впливу астаксантину на реалізацію радіаційно-індукованого ефекту свідка в лімфоцитах периферійної крові людини [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 133-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jnamnu_2019_25_2_3 | ||
| 7. |
Рушковський С. Р. Особливості прояву радіаційно-індукованого ефекту свідка в лімфоцитах периферичної крові людини за дією астаксантину [Електронний ресурс] / С. Р. Рушковський, Д. А. Курінний, О. М. Демченко, М. А. Пілінська // Доповіді Національної академії наук України. - 2019. - № 9. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2019_9_12 Методом електрофорезу окремих клітин (comet assay) в нейтральних умовах досліджено вплив астаксантину на прояв ефекту свідка при сумісному культивуванні інтактних та опромінених in vitro в дозі 0,5 Гр лімфоцитів периферичної крові людини. Показано значне зменшення виходу ДНК у культурах клітин-свідків порівняно з контролем. Це пояснюється наявністю в культурі лімфоцитів-свідків значної кількості пошкоджених клітин, у яких спрацював чекпоїнт на S фазі клітинного циклу. Астаксантин впливає на реалізацію ефекту свідка, зменшуючи кількість клітин, які зупиняють поділ на S фазі клітинного циклу, а також збільшуючи частоту клітин з великим рівнем фрагментації ДНК. | ||
| 8. | 
Главацький О. Я. Оцінка індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих методом кометного електрофорезу [Електронний ресурс] / О. Я. Главацький, О. В. Земскова, Г. В. Хмельницький, І. М. Шуба, Д. А. Курінний, О. М. Демченко // Український радіологічний журнал. - 2019. - Т. 27, вип. 4. - С. 250-255. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2019_27_4_6 Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною.Мета роботи - оцінити можливість застосування методу електрофорезу окремих клітин (Comet assay) для визначення індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Проведено культивування лімфоцитів периферичної крові (ЛПК) 16 осіб (12 хворих на гліобластому та 4 умовно здорових волонтерів); опромінення культур лімфоцитів in vitro на G0 стадії мітотичного циклу в дозі 1,0 Гр; аналіз 19 200 клітин за допомогою Comet assay. У ході роботи проаналізовано можливість застосування технології кометного елекрофорезу для визначення індивідуальної радіочутливості у нейроонкологічних хворих. Оцінено індивідуальну відповідь на іонізуюче випромінювання за такими параметрами: частота клітин, що зупинились у поділі на S-стадії клітинного циклу; рівень пошкодження ДНК (відносний рівень одно- та дволанцюгових розривів ДНК) за основним показником Tail moment. У ході аналізу інтактних культур лімфоцитів частота клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК була статистично значуще вищою (p << 0,05) у нейроонкологічних хворих, ніж в умовно здорових осіб. У нейроонкологічних хворих радіаційне навантаження викликало різноспрямовану відповідь щодо активності checkpoint контролю на S-cтадії клітинного циклу. В усіх спостереженнях під впливом опромінення in vitro було зафіксовано зміну частоти клітин із високим рівнем пошкоджень ДНК. Аналіз результатів дослідження показав, що метод електрофорезу окремих клітин надає можливість визначити особливості індивідуальної відповіді на іонізуюче випромінювання у нейроонкологічних хворих. Такий підхід є доцільним в оцінці індивідуальної радіочутливості та створює підгрунтя для впровадження персоніфікації променевого лікування в нейроонкології. Подальша робота над проблемою індивідуальної радіочутливості зі збільшенням когорти пацієнтів і розробкою оптимальних критеріїв відповіді на радіаційне навантаження сьогодні є вкрай необхідною. | ||
| 9. |
Земскова О. В. Індивідуальні особливості радіаційно-індукованої геномної нестабільності у хворих на гліобластому [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, О. Я. Главацький, Д. А. Курінний, О. М. Демченко, С. Р. Рушковський // Доповіді Національної академії наук України. - 2020. - № 4. - С. 91-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2020_4_14 Методом електрофорезу окремих клітин (comet assay) в нейтральних умовах досліджено особливості індивідуальної радіаційно-індукованої нестабільності геному хворих на гліобластому. Встановлено, що в культурі лімфоцитів периферичної крові у двох осіб із патоморфологічно верифікованою гліобластомою (пацієнти N 1 і N 3) відсоток "комет" із високим рівнем пошкоджень достовірно перевищував показники в культурах лімфоцитів крові осіб з групи порівняння. Після опромінення культур лімфоцитів у дозі 1,0 Гр частота клітин із високим показником розривів ДНК зросла в культурах лімфоцитів двох пацієнтів (N 2 і N 3) і знизилась у одного пацієнта (N 1). Частотний аналіз розподілу "комет" за значеннями рівня пошкоджень ДНК показав наявність у неопромінених культурах лімфоцитів пацієнтів N 2 і N 3 значного пулу клітин, які зупинили поділ на S стадії клітинного циклу. Після опромінення частота таких клітин у пацієнта N 3 значно зменшилась. Відмічено, що апоптична активність у культурах лімфоцитів нейроонкологічних хворих була достовірно вищою, ніж у культурах умовно здорових волонтерів. | ||
| 10. | 
Курінний Д. А. Оцінка взаємодії між малігнізованими та нормальними лімфоцитами периферичної крові людини при їх спільно-роздільному культивуванні [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, В. В. Шолойко, М. А. Пілінська // Цитологія і генетика. - 2020. - Т. 54, № 2. - С. 45–51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2020_54_2_8 | ||
| 11. |
Курінний Д. А. Вплив астаксантину на рівень метилювання днк в опромінених in vitro лімфоцитах людини [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, О. М. Демченко, М. Г. Романенко, С. Р. Рушковський // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 235-245. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_19 Мета роботи - визначити вплив астаксантину на рівень глобального метилювання ДНК в опромінених in vitro лімфоцитах периферичної крові людини. Цільну кров додавали у культуральне середовище RPMI-1640 у співвідношенні 1 : 10 і витримували 3 год за <$E37~symbol Р roman C>. Опромінювання gamma-квантами здійснювали з використанням випромінювача IBL-237C (доза 1,0 Гр, потужність 2,34 Гр/хв). Астаксантин у кінцевій концентрації 20,0 мкг/мл додавали перед опроміненням. Аналіз статусу глобального метилювання ДНК в лімфоцитах периферичної крові людини проводили за допомогою модифікованого методу кометного електрофорезу (Сomet assay) за нейтральних умов з використанням чутливого до метилювання ферменту рестрикції HpaII. Для кожного варіанта експерименту було проведено дослідження частотного розподілу "комет". Додавання астаксантину до неопромінених і опромінених лімфоцитів людини призвело до статистично значущого (p << 0,05) зсуву розподілів "комет" у напрямку збільшення виходу ДНК, що вказує на зростання пулу клітин зі зниженим рівнем метилювання ДНК. Висновки: встановлено, що астаксантин в кінцевій концентрації 20,0 мкг/мл призводить до зниження рівня глобального метилювання ДНК в опромінених in vitro та неопромінених лімфоцитах людини, що свідчить про його здатність впливати на епігенетичні механізми контролю генної експресії. | ||
| 12. | 
Романенко М. Вплив іонізуючого випромінювання in vitro на геном лімфоцитів периферичної крові безсимптомних носіїв мутації 5382insC у гені BRCF1 [Електронний ресурс] / М. Романенко, Д. Курінний, О. Демченко, C. Клименко, С. Рушковський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Біологія. - 2020. - Вип. 4. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_biol_2020_4_12 | ||
| 13. |
Земскова О. В. Розвиток пухлинно-індукованого ефекту свідка та радіочутливості в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліобластому з різним статусом метилування гена MGMT в клітинах пухлини [Електронний ресурс] / О. В. Земскова, Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. Г. Романенко, О. Я. Главацький, С. В. Клименко // Цитологія і генетика. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2021_55_2_5 | ||
| 14. |
Курінний Д. А. Модифікація опроміненням пухлинно-індукованого ефекту свідка при сумісно-роздільному культивуванні лімфоцитів хворих на хронічну лімфоцитарну лейкемію з лімфоцитами здорових донорів [Електронний ресурс] / Д. А. Курінний, С. Р. Рушковський, О. М. Демченко, М. Г. Романенко, Т. П. Лященко, М. А. Пілінська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2021. - Вип. 26. - С. 248–259. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2021_26_15 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |